01.02.2021 18:35
18+
30 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Серго Сокольник

Нас кинуто

Нас кинуто

*маленька поема. андеграунд*


Боже, чи нас покинув?

... не

Вітром ти нині дув

Нам у застиглі спини!..

....................................

...Ніби у чомусь винний,

Я, як усі, іду

Слідом, який замітає вітер

Снігом, замішанім на ковіді,

Дезинфекційним снігом з

Темрявою, що на дух

Смердопашіє, ніби

Вивернутий кожух...

...вийняте серце з тіла

Спробуй та знов устав...

...не замінить безділлям

Радості драйву справ.

...чиїм бо було велінням

Світ трансформовано до

Лохокредитних ліній

І лікувальних доз,

Вакансій, до сплати намірів,

Плацкартів, де втрачено сон,

І до секретів снайперів

Сірих "розведення" зон?..

Ні!

. Світ - у брудних піарниках

З блогерами разом,

У танцях мерзенних їх на кістках

(хоча ця картина незмінно така -

Бо Пріська з"єврОплена міцно харизмою сіла

На проліски, що після неї навряд уціліли)

І врешті нам добре видно,

Що сніг цей гнилоковідний,

Як, з рештою, будь-яка влада,

Від зелені до шоколаду...

...цим снігом забита моя душа

І світ покриває суцільний шар

Його, мов радіаційна хмара

Всесвітньоочікуваного кумару.

............................................

...цього не змінити... Не тішить вино...

Чи то закурити?.. Та кинув давно.

Бо ніби здоровий спосіб життя

В моді...

Вівтар прагне крові. Затям.

Потім.

Публікації: Серго Сокольник

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 08.02.2021 01:11  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дай Боже, Таню... Дай Боже... Поки що суцільний піар на крові... 

 06.02.2021 07:19  Тетяна Чорновіл => © 

Ваш вірш багатий новітніми формами та висловами, крізь які проступає душевне сум"яття. Я вірю, що нам стане сили волі вибовтатися з тих природніх і штучно створених катаклізмів, які чорною хмарою нависли над нами! Натхнення Вам і надалі! 

 05.02.2021 14:40  © ... => Надія Крайнюк 

Так і жити... НЕ ДОВІРЯЮЧИ...) 

 05.02.2021 14:39  © ... => Анатолій Костенюк 

Дякую за розуміння, Анатолію... 

 05.02.2021 11:23  Надія Крайнюк => © 

А як же жити, якщо не вірити? Повинен же бути вихід? 

 03.02.2021 19:34  Анатолій Костенюк => © 

Згода! 

 02.02.2021 01:13  © ... => Надія Крайнюк 

В масштабах і в умовах глобалізованого світу, Надін?) Ви вірите самі в те, що кажете?) 

 01.02.2021 20:16  Надія Крайнюк => © 

Ваші слова вилились у цьому вірші сумбурнопереплетені, так, як і само життя... Невже нічого не змінити? Не вірю! Все можна змінити.