24.02.2021 08:10

для всіх

64

2 | 2

 © Ольга Шнуренко

Міжсезоння

з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»

Дивлюсь на себе – ніби я не я,

Срібляста сивина цілує скроні,

І зморшки на чолі, як борозна,

Як поле переоране, долоні…

Чи то самотність плаче за вікном,

Чи сумно розмовляє з саксофоном –

Журбу лікує молоде вино,

Пульсує кров у серці камертоном…

За кілька днів весна в календарі,

Але довкілля тоне в заметілі,

Мережать ніч студену ліхтарі,

Міські двори дрімають спорожнілі…

Милуюсь світлограєм вдалині,

На шмаття рве пітьму моє безсоння,

І спогади нуртують в голові,

Шаленим вітром скиглить міжсезоння…

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,