26.02.2021 04:50

для всіх

207

1 | 1

 © Тетяна Чорновіл

Хвалькувата мишка

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Український віршований варіант ескімоської казки з розповіді казкаря Ківагме

Хоч і маленька мишка Вувильту, 

Та дуже вже вродилась хвалькувата.

Кого б не стріла в тундрі, на ходу

Все хвасталась – така негарна вада.

От я! – казала качці якось раз, 

– Ходити можу, й сніг бігом топтати, 

Ще й нори рию, в них роблю запас!

Ти ж тільки знаєш плавати й літати.

З нори євражка засміялась лиш:

Але ж ходити швидко ти не вмієш

І снігом недалеко пробіжиш, 

А нори зовсім не глибокі риєш.

На зиму, звісно, робиш ти запас, 

Та він у тебе замалий щороку, 

Тому перед весною кожен раз

Переживаєш голоду мороку.

Як не мудруй і що там не роби, 

Хай зовсім мало справ робити вдало, 

Все ж краще, як без зайвої хвальби, 

Чим справ багато, зроблених недбало.

Вже качка полетіла чи пішла, 

А мишка тільки хмикала манірно, 

Сказати щось євражці не змогла, 

Бо звикла лиш хвалитися безмірно.

_

Ескімоси представляють корінні групи населення території від Гренландії і Нунавута (Канада) до Аляски (США) включно і східного краю Чукотки (Росія), чисельністю біля 170 тисяч осіб. Мови відносяться до ескімоської гілки ескімосько-алеутської сім’ї.

Побутова культура тісно пристосована до Арктики. Ескімоси винайшли поворотний гарпун для полювання на морського звіра, каяк, сніговий дім іглу, будівлю з шкір ярангу, різновиди одягу з хутра і шкур. Древня культура ескімосів самобутня. В 18-19 сторіччі живе територіальними общинами, полюючи на морського звіра і диких оленів. З ХІХ залишки традиційної культури потроху зникають з різних причин. Ескімоси східної Гренландії сформувались в окремий народ – гренландців, які вже себе ескімосами не вважають.

Фольклор ескімосів вражає багатством жанрів від міфологічного до повчального чи інформативного змісту. В казках дуже поширена персоніфікація персонажів тварин. Казка про хвалькувату мишку на перший погляд може здатися простенькою й трохи кумедною. Та в ній діти знайдуть мудру засторогу марно не хвалитися тим, що не досить добре вмієш робити. Мишка хвалилася невмілим і отримала осуд та насмішки. А качка не поспішала хвалитися тим, що добре вміла, а дочекалася, коли про це скажуть інші.