01.03.2021 06:25

для всіх

124

- | -

 © Тетяна Чорновіл

Коржі

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Український віршований варіант ненецької казки

Куріпка й мишка з вороном у холод

У тундрі в чумі разом животіли.

Коли дошкулив аж занадто голод, 

Коржі спекти на вогнищі схотіли

По борошно хто з нас у лавку сходить, –

Ще зранку мишка в пожильців питала.

– Я не піду, – очима ворон водить.

– Й я не піду, – куріпка заквоктала.

Тож мишка в лавці борошно купила, 

Бо бачить, що нема кого просити.

З тим борошном до птахів підступила:

– Хто буде тісто на коржі місити?

Просте питання, та невчасне трохи

– Не буду! – ворон набундючив крила

І голову похнюпив до підлоги.

– Не буду й я, – куріпка говорила

Води із снігу мишка натопила, 

Ще й дрібку солі в борошно сипнула, 

Старанно тісто на столі підбила, 

Утерла піт і втомлено зітхнула.

Лишилось праці наче й не багато.

– Пектиме хто? – знов мишка запитала.

– Не я, – промовив ворон винувато.

– Не я, – куріпка теж відповідала.

І, розпаливши вогнище у чумі, 

Питати більше мишка не хотіла, 

Розкачувала тісто у задумі

Й пекла коржі – аж тундра запахтіла.

– Готова їжа. Хто ж то буде їсти?! –

Скінчивши справу, мишка аж зраділа.

– Я! – ворон поспішив до столу сісти.

– І я! – услід куріпка дріботіла.

Коли є хліб, немає в чумі лиха, 

Тож мишка щедро випічку ділила.

– Коржі добренні – мовив ворон стиха.

– Ох і смачні! – куріпка теж хвалила.

Озвався ворон, в дзьоб набравши диму, 

Як миша чай на вогнищі загріла, 

– Вже я наступний раз коржі пектиму!

– І я! – за ним куріпка сокоріла.

Ненецький хліб «нєєне нянь» по формі нагадує українські коржі, печені на сковороді. Але ненці печуть свої коржі в польових умовах, без форм і сковороди. Вогнище розкладається на шарі піску. Коли вогонь перегоряє, відгрібають жар і викладають розкачане тісто на розпечений пісок. Правда, останнім часом вже печуть і в сковородах на пальнику.

Казка «Коржі» у ненців по задуму і змісту на диво схожа з українською казкою «Круть і Верть» про півника й двох мишенят. Цікаво, одначе, що у ненців мишка виявилася роботящою, а птиці ледачими. В українській же навпаки – ледачі миші, а півень трудолюбивий. Ненецька казка, як і українська, мудра й повчальна. Втілюючи в казковий світ приказку «Хто не робить, той не їсть», в оригіналі ненецької казки мишка з’їла коржі сама (як і півень пиріжки в українській)). В своїй віршованій інтерпретації я надумала змінити закінчення, додавши акцент на доброту і милосердя, яке не забариться з результатом.