15.03.2021 05:28

для всіх

121

3 | 3

 © Тетяна Чорновіл

Десь за обрієм хмарним...

з рубрики / циклу «ЕТЮДИ, КАРТИНКИ»

Десь за обрієм хмарним

Смутку дивом примарним

Заясніло небес сіре тло.

У бездонній глибіні

Згуслі марева пінні

Нахолоджують сонця тепло.

Сонця сонного спалах

Між сніжинок підталих

Стиха сіється в досвітки сну.

З ним зіллюся думками, 

Осягнувши ковтками.

Каву ночі тремку запашну.

Мить відчую духмяну

І гадати не стану, 

Що було, що в прийдешнє зійшло.

Бо в захмарнім узвишші

Дивним спалахом тиші

Ллється хвилями сонця тепло.