29.03.2021 04:31
for all
230 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Бурий ведмідь і білий ведмідь

Бурий ведмідь і білий ведмідь Український віршований варіант ненецької казки

Весною бурий лісовий ведмідь

Прокинувся і виповз із барлогу.

Пішов шукати їсти й мимохідь

Знічев’я втрапив у льодів облогу.


У пошуках поживи брів і брів, 

З зими охлялий, з голоду нужденний.

І враз ведмедя білого зустрів, 

Що вздовж обходив свій кордон південний.


До нього білий загарчав здаля, 

Аж шерсть від злості в нього стала дибки:

– Чого тут бродиш?! Це моя земля!

Украсти захотів чужої рибки?!!!


– Чому це раптом ця земля твоя?! –

Враз бурий зайда вишкірився стиха, 

– Кругом, де суша, скрізь господар я!

Твоя ж земля хіба що в морі крига!


Удвох зчепились аж біля води, 

В звірячій бійці, грізній і похмурій, 

Нікому ж не вдалось перемогти –

Сильніший білий, та спритніший бурий.


І бурий буркнув: – Ну й здоровий ти!

Дарма з нас кожен сили витрачає, 

За лід нам нащо битись, ми ж брати!

Задля барлогу й лісу вистачає.


Озвався білий: – Я в твій ліс не йду, 

Не б’юсь з тобою між дерев настирно, 

Тож не гризись, не накликай біду, 

Хай ліс і море співіснують мирно.


Зітхнув лиш бурий на слова ті всі, 

Збагнувши врешті в роздумі сумному:

– Господар лісу хай живе в тайзі, 

Господар моря – в краї крижаному.




Ненці – найчисельніший корінний народ Півночі, який населяє величезні євразійські терени узбережжя Північного Льодовитого океану від Кольського півострова до Таймиру. Життя ненців тісно зв’язане з тундрою, по якій в давнину вони кочували, розводили оленів, полювали на хутрових звірів і залітних птахів.

Герої ненецьких казок – люди, незбагненні сили природи, звірі та птахи, які персоніфікуються з наданням їм людських звичок і настроїв. Казка про бурого і білого ведмедя може навчити дітей співіснувати мирно з товаришами, не забирати в них те, що мали споконвіку. Але й у дорослих сама казка і висновок у ній може викликати певні асоціації. Як мені здалося, неспроста бурий ведмідь з тайги прийшов в Північний край посягати на чужу територію, хоч у самого є де жити і господарювати. І тільки відчувши силу білого ведмедя, відступив у роздумі сумному.

Ненці з допомогою казкового символізму намагаються попередити краї, що межують з тайговим ведмедем, про небезпеку, від якої самі не мали сили вберегтися.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 31.03.2021 06:12  © ... => Анатолій Костенюк 

Так, обоє симпатичні, в тім то й біда))) Бурий ведмідь має подати на ненців у суд за образу честі і гідності. Бо нещасний ведмедик не винен, що асоціюється (і не тільки в ненців) з мокшанським дикунським кодлом))) 

 31.03.2021 06:09  © ... => Надія Крайнюк 

Сердечно дякую Вам за високу оцінку і чудовий відгук! Саме прозова казка північного народу на прикладі звірів донесла тривожну тему, розв"язку і висновок. Я тільки заримувала, і теж здивована. Ненці, один з найчисельніших народів півночі, катастрофічно зменшується з часом. Не тому, що вимирають, а тому, шо при переписі населення називають себе росіянами і родной язик русскій. Асиміляція... Казка з давнини попереджає нас про небезпеку поглинання корінного народу нахабнішим, що прийшов до тебе додому і сказав раптом "ето моя зємля"! 

 31.03.2021 05:53  © ... => Серго Сокольник 

І не тільки серед ведмедів!

 29.03.2021 14:12  Серго Сокольник => © 

Ото ж) Кожному своє) 

 29.03.2021 09:38  Надія Крайнюк => © 

Чудова дитяча казка. В ній виразно відчувається алегорія на нинішні події, які відбуваються на території східної України. А яка розв`язка, гідна подиву і наслідування! Дякую, пані Тетяно, за прекрасний твір! 

 29.03.2021 08:19  Анатолій Костенюк => © 

Ясна, зрозуміла ідея, майстерне, на вигляд просте, дохідливе втілення і твір стає схожим на народну казку. Браво! А, головне, що обоє нам симпатичні, тому і нічия у них)))