На згадку про маму

з рубрики / циклу «Присвячення»

Летять роки і ми старіємо з роками,

Але щодня думками линемо до мами

у двір, де квітнуть чорнобривці, мальви й ружа -

До гарних квітів я з дитинства не байдужа…

Я згадую, як ми прощалися востаннє,

І небо плакало сльозами на світанні,

Я бачу, оповиті смутком, мами очі -

Тоді слова сестри звучали, як пророчі…

Роки минули, та сумує серце й досі,

за сонце-ранками в селі, де ноги босі

щоранку бігали в траві аж до сніданку,

Нам мама наливала молоко у філіжанку…

Найбільше смакувало молоко із хлібом,

Молочний сир у мисці, ніби гірка снігу,

Густа сметана, свіжі вишні й полуниці,

Вода кристально чиста з нашої криниці…

На превеликий жаль, нічого вже не буде,

І біль страшний стискає серце в моїх грудях…

Молюся Богу і прошу його постійно,

Щоб любій мамі у Раю було спокійно…

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,