Сон голодного пацюка

з рубрики / циклу «ГУМОР»

Весна лякала сирістю надворі,

Нічну згустивши сутінь за вікном,

Пацюк, сумний від голоду, в коморі

Надумав прогулятись перед сном.

Поволі йшов, поводив довгим носом –

Чого б погризти доброго до сну.

Аж там, де банки височіли стосом,

Спіткнувся об коробку запашну.

В коробці ж – сир! Цілісінька головка!

Голодному щастить у пізній час!

Радів пацюк: – Оце вечеря ловка!

Не знаю, чи доїм усе за раз!

Сів – за шматочком шмат щоразу більший

З картоном із коробки пхав у рот,

Живіт тягнув додолу, все повніший

Від сирних несподіваних щедрот.

Заснув… Продер очиці аж на ранок –

Живіт бурчав про голод щось зі сну

Зажмурившись від сонця між фіранок,

Шукати став коробку запашну.

Нема!!! Голодний, слиною вдавився,

Бо зуби вже не мав об що точить.

Не знав, чи сир той уночі наснився,

Чи в пузі зранку з голоду бурчить.