Весняні посестри

з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»

Люблю весну, коли квітує і голосить,

І ранок сонячний купається у росах.

Туман прозорий чи молочний – неважливо,

Для мене головне спіймати вчасно диво…

Не завжди радісна моя душа й щаслива,

Життя жорстоке часом і таке мінливе,

Тому слова римую і малюю казку,

Отримавши від долі ляпас чи поразку…

Здається, я й весна - немовби рідні сестри,

Для нас звучать у небі зоряні оркестри,

Скриплять дерева, листя шелестить від вітру,

Тримає сонце міцно у руці палітру…

Фарбує у зелене трави оксамитні,

А небеса вкриває кольором блакитним,

У розмаїтті всіх відтінків сяють квіти,

І пісня журавлина лине понад світом…

* посестра - найближча подруга

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,