Моя душа співає

з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»

Нарешті я до лісу завітала -

від вітру листячко тремтіло,

пташки сопранно щебетали,

в траві щось тихо шаруділо.

На сонячній поляні диво-квіти

сплелися у вінок весняний -

під час прогулянки дорослі й діти

вдихали аромат духмяний.

А на деревах китиці й листочки

вітали сонечко привітно,

яскравим рястом вкрилися горбочки -

весна квітує первоцвітом.

Земля вже вкрилась ніжним оксамитом,

на повні груди дихає рілля,

так часто грім у небі б‘є копитом,

і щедро напуває дощ поля.

І вже частіше сонце землю тішить,

купає в променях ласкавих,

під вечір в лісі наступає тиша,

і місяць усміхом лукавить…

Вкриває ніч м’якеньким покривалом,

і заколисує до ранку,

співає небо зоряним хоралом,

а місяць грається в мовчанку.

Краси такої більш ніде немає -

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,