08.04.2021 09:53
© Ольга Шнуренко
Дощить
з рубрики / циклу «Лірика кохання»
Дощить надворі, чи в душі – не розумію…
Я знаю, хто цей смуток знов мені навіяв...
Навіщо я йому відкрила знову двері?
Хай краще б залишався віршем на папері!
Весна п’янка дурманом душу напоїла,
Надія в серці знову сонцем зазоріла,
Та раптом звинувачення, неначе злива,
Мене просякли наскрізь злісним негативом…
Тепер між нами знову мури мармурові,
Знайду собі розраду в поетичнім слові,
Я вмію швидко забувати і прощати,
І свою душу від образи очищати…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,
