Кульбабовий медок

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Прогризла миша шпарку із комори

Надвір у вже заквітчану весну,

Бо що й казати, ті підземні нори

Обридли взимку з кублами для сну.

А прямо коло шпарки кущ кульбабки

Зростив стеблинки-дудки на горбку,

На них пахтіли золотаві шапки

У ніжному розквітлому пушку.

Ця запашна, а та ще запашніша!

Відгризла з дудок жменьки три квіток,

Тому що захотіла раптом миша

Лимон і цукор десь знайшла в коморі,

Варила й куштувала язичком

Всю нічку. Навіть сутінки надворі

Пропахлися кульбабовим медком.

Морочитись прийшлося аж до ранку,

Та вийшло пребагато смакоти –

Й сусіду їжакові цілу банку

Надумала до чаю віднести.