Золотий кульбабовий сонет
з рубрики / циклу «СОНЕТИ»
Між трав’яного буйного зела
На землю, сонцем лагідним зігріту,
Весна пелюстям запашного цвіту
Кульбабок позолоту розлила.
Хитке суцвіття з дудочки-стебла
Зорить в безмежне розмаїття світу
Й медову пісню бджіл несамовиту
Вбирає з кожним подихом тепла.
Дарунок твій – букет кульбабок ніжних
У серці збережу без дум невтішних
Про пух, мов швидкоплинний часу вир.
Бо знай, як ніч огорне снів габою,
У мрій весні зустрінемось з тобою,
Де квітнуть золоті кульбабки зір.
