Політ
з рубрики / циклу «Таємнича ніч»
Окрилено злітає в небо птах,
Окрилено злітає в небо мрія.
Душа ж в гірких самотності сльозах
Злетіти в небо поки що не вміє.
Злітає день. Приходить тиха ніч
Із крилами шовковими із сині.
Вона всі сльози витре з ніжних віч,
Душа із нею до небес полине.
Ітимуть дні. Летітиме душа
У супроводі щирої уяви.
Впаде остання з тихих віч сльоза,
Сльозинка щастя – щира й величава.
І довго ще триватиме політ
У хороводі фей, зірок і ночі.
Душа всю землю швидко пролетить,
І... раптом після сну відкриє очі.
Це був лиш сон. Знов слізки упадуть.
В душі ще довго житиме надія.
А в небі й досі хоровод ведуть
І зорі, й ніч, і феї, й щира мрія.
