ЗВІДТИ

Привіт, як справи, що нового,

Спитав солдат мене вночі,

Як почуваєшся, ти вдома,

А я сьогодні на війні.

Не спиться нам, і є розмова,

Неначе ми обоє тут,

Не там, де пекло, де журбою,

Покрите все довкола, тут.

Де небо й сонце наче море,

Пече пекельніше вогню,

Братів моїх забрало поле,

І не віддасть мені повік.

І я не знаю, де я, поруч,

З тобою друже, чи вже ні,

Воюю я й живу у полі,

Забутого у цій війні.

Які думки, безмежна Воля,

Мене штовхає в боротьбу,

З отим усім, що з нами поруч,

Що накриває цю війну.

Якби можливо було мені,

Зробити щось, щоб нам усім,

Прокласти шлях до Бога й Долі,

Та й зборонити землю цю.

Відважні люди, героїчні,

Боронять землю, і свій дім,

Живуть постійно, і невтомні,

У своїй справі й боротьбі.

Спасибі Вам, солдати в полі,

За те, що можем жити ми,

У мирі, злагоді й любові,

Бо бережені ми Людьми!

Привіт, як справи, що нового...

Київ, 02.07.2019