Знаєш
Знаєш, хтось би сказав, що в цій дірі,
Можна лиш обрости боргами, богами, і ворогами,
Звідси всі біжать на своїх ногах, та не всі з ногами,
А є й крилаті, і ті, котрим вже нема як
втікати,
Бо у них є люлька, тютюн, димар на хаті,
Й повен віз законів, яким навік і лайном не стати,
На лайні бодай проростають квіти,
Тут не можна мріяти, збутися і хворіти,
Бо хворіти рівняється до вмирати,
Воювати рівняється до мирити,
Світ цей мирять кістки, на кістках і жити,
І ти знаєш, хтось бачить отам - вгорі,
Зі свойого далекого світлого неба,
Що я так і лишуся у цій дірі,
Не втечу, не злечу, не зірвусь від себе.
