27.04.2021 21:49
18+
126
    
  5 | 5  
 © Соня Скарбек

Знаєш

Знаєш, хтось би сказав, що в цій дірі, 

Можна лиш обрости боргами, богами, і ворогами, 

Звідси всі біжать на своїх ногах, та не всі з ногами, 

А є й крилаті, і ті, котрим вже нема як 

втікати, 

Бо у них є люлька, тютюн, димар на хаті, 

Й повен віз законів, яким навік і лайном не стати, 

На лайні бодай проростають квіти, 

Тут не можна мріяти, збутися і хворіти, 

Бо хворіти рівняється до вмирати, 

Воювати рівняється до мирити, 

Світ цей мирять кістки, на кістках і жити, 

І ти знаєш, хтось бачить отам - вгорі, 

Зі свойого далекого світлого неба, 

Що я так і лишуся у цій дірі, 

Не втечу, не злечу, не зірвусь від себе.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.05.2021 23:13  Надія Крайнюк => © 

Ще нікому не вдавалося втекти, злетіти, зірватись від себе. Знайоме і близьке мені. Дякую.

 06.05.2021 10:59  Ем Скитаній => © 

...дуже цікаво!...але тут не "діра", а полон, капкан...халепа якась...безвихідь... - чи не занадто, Софіє?...навіть отой, "зі світлого неба" не порятує...і так усе це мені знайоме!...