Випий як чай мене,
Я розчинюся прозорим солодом,
Випаду непомітним осадом,
Він гіркоту забере.
Тільки цитрини не кидай,
Кисле розчинить совість,
Паралізує гордість,
Змішає смаки.
Випий мене самого,
Гарячий, щойно кипів.
Не будеш? Бо розлюбив?
Потребуєш смаку нового.
Дрогобич, 2011
