07.05.2021 14:59
for all
12 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Лана Цвіт

Веселе розлучення

Веселе розлучення

З тобою розійшлися елегантно, 

без сварок, навіть толерантно.

Лиш ти забрав весь посуд дорогий, 

бо я продала твій годинник золотий.


Ти відсудив собаку, телевізор, дачу, 

я - твій гараж, машину й міксер на додачу.

Квартиру не ділили, бо де жити?

Подумали: "Не варто з цим спішити".


Тепер не пара, а лиш квартиранти, 

в співмешканні шукаєм варіанти:

готуєш їсти ти, бо в тебе увесь посуд, 

машиною займаюсь я - на свій жіночий розсуд.


Ти вчора здивував:

накрив вечерю майже романтичну, 

теж вирішила "задніх не пасти"

і поміняла у машині якусь свічку.


Ми випили вина і я умить прозріла:

"Такого чоловіка легко відпустила!".

І почуття яскраво наші запалали, 

як добре, що квартиру ми тоді

НЕ РОЗМІНЯЛИ.

 



Львів, 11.09.2020

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 08.05.2021 13:53  © ... => Ольга Шнуренко 

І я цілком погоджуюся.
Дякую))) 

 08.05.2021 12:43  Ольга Шнуренко => © 

Як правило, людина по-справжньому починає цінувати лише те, що втрачає.

Все, як відомо, пізнається у порівнянні. Момент втрати - це як раз рідкісна можливість, коли вдається порівняти, як було і як стало. Стало краще - значить ви позбулися вантажу. Стало гірше - значить ви втратили щось дуже потрібне. Якщо не помітили втрату - значить втрачене не відігравало у вашому житті ніякої суттєвої ролі, просто існувало десь на задньому плані, серед декорацій вашого світу...


P.S. Це не мої думки, але я з ними погоджуюся...

 07.05.2021 16:29  © ... => Анатолій Костенюк 

Так, було би смішно, якби не було так сумно.
Але таке життя, бувають трагічнічші розлучення. Ось таких, веселих, дуже мало.
Дякую за відгук. 

 07.05.2021 15:28  Анатолій Костенюк => © 

І сміх і гріх водночас, як життя:

стосунки є, якщо є почуття)))