08.05.2021 02:11
для всіх
261
    
  1 | 1  
 © Ольга Шнуренко

Річка мого дитинства

з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»

"І все так само. В лузі ходить кінь.
І Рось як Рось, як річка, а не Лета.
І дощ іде. Шукає той курінь.
І сонце встало. Жде свого поета"
Ліна_Костенко (парафраза)

Річка Рось у повінь - швидкоплинна,

в ній бурхлива, норовлива течія,

русло то мілке, а то глибинне,

горда річка, нескорима, нічия…


Рось цілує мальовничі кручі,

вкриті лісом крутобокі береги,

і стрибають зайчики блискучі

на дзеркально-синім полотні ріки…


Де-не-де, порослі очеретом,

мріють серед річки баржі-острови,

жовто-білим чарівним букетом

виросло латаття з глибини води…


Ловлять ряску каченята й мама,

В глиб пірнають жовтобокі поплавці,

Тішить очі акварельна панорама -

Сльози щастя знов рясніють на щоці…


#Ольга_Шнуренко



м. Київ, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!