14.05.2021 00:24
для всіх
101
    
  - | -  
 © Карпюк Оксана

Як не писатиму тобі...



Писати, кидати слова 

У дивний хаос на папері... 

Думок заплутані жнива,  

Душею вигнані за двері. 


В нічних обіймах самоти 

Думки блукають лабіринтом. 

Повз них замріяно пройти 

Курсивом серця - ніжним принтом. 


Із літер вишити рушник - 

Не чорно-білий, а строкатий. 

І спалахнути, як сірник,  

У тихих істинах Сократа. 


Слова - пусті сплетіння днів,  

Що промайнули за плечима. 

Як не писатиму тобі

То говоритиму очима...  

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.05.2021 09:58  Каранда Галина => © 

Гарна лірика