01.08.2011 18:53
© Андрій Гагін
Втопилася ніч у росі з рубрики / циклу «Промені сонця. Літо»
Втопилася ніч у росі -
Настали хвилини світанку,
а заспані очі, сумні
Втонули в ранкових серпанках.
Повітря думки оживить,
Тандемом із першим промінням.
Мов вічність, водночас, і мить -
Зникають стежки снів повільно.
Природа немов іще спить,
але уже тиші немає:
Або вітерець, шелестить,
То з кленом немов розмовляє.
За обрій в думках досягну,
Де сонце ледь-ледь виринає.
І сутність буття непросту
З промінням своїм поєднає.
24.07.2011
Зі збірки: «Промені сонця. Літо»
1. Гербарій літа / 10.08.2010
2. Куди подівся цвіт кульбаби… / 02.07.2011
3. Липовий цвіт / 04.07.2011
4. Літній дощ / 14.07.2011
5. Липнева спека / 18.07.2011
6. Втонув у травах і заплющив очі... / 21.07.2011
7. Втопилася ніч у росі / 01.08.2011
8. Дощ і літо / 11.08.2011
9. Маковий цвіт / 14.06.2012
10. Вірш про природу - Шовковиця і шпаки | Андрій Гагін / 14.06.2012
11. Співуча розмова гаїв | Андрій Гагін / 21.06.2012
12. Дзвіночки / 30.06.2012
13. Пшениця, одягнена в бронзові шати… / 02.07.2012
14. В гречаному цвіті / 02.07.2012
15. Прогулянка / 22.07.2012
16. Миттєве натхнення / Вірш | Андрій Гагін / 27.11.2014
17. Ячмінне поле / Вірш | Андрій Гагін / 27.11.2014
18. Квітка папороті / 07.07.2015
Андрій Гагін цікавиться Задонатити Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням