10.06.2021 06:19

для всіх

145

5 | 5

 © Тетяна Чорновіл

На білих парашутиках кульбаб

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Потроху позбувалися кульбабки

Пелюсток золотавої краси,

Туман досвітній на пухнасті шапки

Сипнув сріблясті крапельки роси.

Між дудок метушилися мурахи,

Бо знали точно – вітер лиш дмухне,

Пушинки із кульбаб неначе птахи

Злетять у небо сонячне ясне.

Тож вирішили сонячної днини,

Що саме час розважитись як слід,

Вчепилися хутчіш за насінини,

Й гуртом гайнули в вітряний політ!

Над озером, де хвильки хлюпотіли

Під скрекотання невгамовних жаб,

Мурахи в піднебесну синь летіли

На білих парашутиках кульбаб.

Хтось у юрмі, захопленій польотом,

Сказав: – Літати гарно нам зрання,

Та злетимо ще он над тим осотом,

І нумо до роботи, комашня!