Нічне новосілля

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Якось видовбав дятел для білки дупло

В сучкуватому стовбурі граба в ліску.

Затісним було в білки колишнє житло,

Тож вселилася радо в домівку містку.

Й дятла на новосілля позвала зрання:

– Майстре вмілий! За труд я тебе пригощу!

Прилітай, буду ждати тебе серед дня –

Борщ з грибами зварю і млинців напечу.

Дятел мусив відмовитись не без жалю,

Хоч уже й уявляв тую страву смачну:

– На замовлення всім я тут дупла роблю,

Так щоденно труджусь – уночі лиш засну.

– Я на борщ прилечу! – десь між гілля згори

Обізвався кажан, що не спав на біду,

– А як свято влаштуєш нічної пори,

Й двох сичів за компанію ще приведу.

Хоч гостина нічна завдавала журби,

Та крутилася білка в дуплі, як могла –

Ще завидна в борщі докипали гриби,

А млинці вже до місяця всмак напекла.

Відбулось без проблем новосілля вночі,

Тільки в сутінках час трохи швидко минав,

Гучно «Ух» та «Пугу» голосили сичі,

А кажан мовчки борщ на весь рот наминав.

Та здолати млинці гості все ж не змогли,

Бо повіки злипались до сну, як на зло.

Тож і дятлу на снідання ще занесли,

Щоб поїв перед тим, як довбати дупло.