Не виставляю правду напоказ

з рубрики / циклу «Філософські мотиви»

"Страшні слова, коли вони мовчать,
коли зненацька ніби причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись"
Ліна Костенко

Буває, важко довгий час мовчати,

і так нелегко все тримати у душі,

думки, немов зачинені за грати,

і рій шалений різних слів у голові…

Чому мовчу і не пишу публічно,

не виставляю більше правду напоказ –

тому що все здається прозаїчним

і сказаним задовго вже до нас…

Тому що все ділю на до і після,

не розумію, де свої, а де чужі,

коли слова, неначе гостре вістря,

безжалісно шматують серце, як ножі…

Настав жорстокий час нерозуміння,

коли чужий серед своїх і навпаки,

одні в глибокій стадії сп`яніння,

а інші на межі і навіть жебраки…

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,