День тата...
з рубрики / циклу «Крапки і коми...»
Може б ви і ходили,
іноді до могили,
Може й згадали б в свято,
якби не стало тата.
А поки я є живенький,
вам так і є зручненько
можна і не дзвонити,
можна і не вітати...
все зрозуміє тато.
Може я в чому й винен,
може погано вплинув...
може говорю з перцем,
але я маю серце.
Серце те що не криця,
що кожен день країться,
що кожен день вболіває,
кожного з вас кохає.
Пише на небі зірка,
шлях, а на серці гірко,
Що не згадали в свято,
чи то дядьо, чи тата...
