27.06.2021 21:47
for all
45 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Максимів Галина

Родина

Родина

Кажуть: щастя можна позичати,

Радість й хліб давати узайми,

Вдома – залишаються чекати

Тих, що не вернулися з війни.

Дожидають тих, що на зарібках

В закордонах мріють про свій дім,

Хто там залишивсь, приїхав швидко,

Тих, хто рідним був, а став чужим.

Плачуть очі й серце часто крається:

Найрідніші поле перейшли,

І з тих засвітів ніхто не повертається

Бо вернулися б, якби могли.

І в родині кожній скільки втрачено

Але ж доки за одним столом –

Буде пережито і пробачено,

Під любові й вірності крилом!

Доти буде доля роду значена

Лиш би в ній продовження було,

Під благословенням Божим й ласкою –

Колосками щедро зацвіло.

Най вертаються усі додому

із навчання, із важких доріг,

Від робіт тяжких, від куль з окопів

Щоб не було втрачених й чужих.

Бо родини доля – поза часом,

В старших, юні, і в колисці немовлят

І рушник родинний – не прикраса,

А як оберіг для буднів й свят!



27 червня 2021 року

Публікації: Максимів Галина

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись