Після дощу
з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»
Нарешті літній дощ так щедро напоїв,
Потріскану від спеки, грішну землю,
Що навіть тиха річка вийшла з берегів -
Бурхливі хвилі омивають греблю…
Вирує річка і клекоче під мостом,
І хутко перестрибує каміння,
Коромислом веселка в небі над селом
висить разом із сонячним промінням…
Блищать на травах і листочках дощові
краплини рясно, чисті й кришталеві,
І зникли хмари на небесній площині,
Полотна голубіють перкалеві…
Приємна свіжість, мов китайський ніжний шовк,
Гаряче тіло дотиком лоскоче,
За обрієм сердито гримнув і замовк,
Заснув відгомін грому неохоче…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,
