Не їв і не бачив

з рубрики / циклу «ГУМОР»

О! Нарешті тихцем удалося добратись до плову,

Що манив ще з учора, мов мрія смачна, в казані.

Правда, вгледів я там смакоти хіба ложку столову

Та ще жменьок зо дві запеклось по боках і на дні.

Просуваю до дна вслід за лапами личко вусате,

Щось із пловом не те – відчуваю на вигляд і смак.

Тож насилу доїв, навіть з кігтів устиг облизати…

Може мало приправ чи вкипів недостатньо зірвак?

Трохи б більше м’ясця, пучку хмелі-сунелі додати,

Бо лиш страх на зубах поміж моркви та рису схолов.

Як надумає хто щось про крадену страву питати,

Муркну стиха крізь сон: – Я не їв і не бачив ваш плов.