20.07.2021 09:50
для всіх
85
    
  4 | 4  
 © Ольга Шнуренко

Сумна самотність

диптих



Ніч дивовижна, зникли зорі у безодні,

Самотній місяць поміж хмар дрімає,

До мене знову сон не завітав сьогодні,

І стогне вітер за вікном. Світає…

Тремтить в кімнаті тінь від свічки мерехтливо,

Життя трагічність мені серце крає,

Самотність, як метелик, тихо і журливо

на плечі ніжним доторком сідає…


***

Ночь странная, исчезли звезды-огоньки,

Свет лунный в небе дремлет одиноко,

Сон бродит по домам до утренней зари,

Стон ветра, словно гость, стучится в окна…

Тень от ночной свечи - дрожащий стебелек,

Ей, как и мне, сейчас опять не спится,

Грусть одиночества, как нежный мотылек,

Вновь тихо на плечо мое садится…


#Ольга_Шнуренко



м. Київ, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.07.2021 07:06  Тетяна Чорновіл => © 

Самотність часто буває потрібною, як осмислення себе. Чудовий переклад.

 22.07.2021 16:30  Леськів Таміла => © 

Сподобалось, особливо сподобався образ самотності у вигляді метелика. Але дуже сумно.

 20.07.2021 19:01  Каранда Галина => © 

Дуже красаві вірші. Але ж така сумна ЛГ! Аж втішити хочеться!