28.07.2021 07:15
for all
17 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Віктор Насипаний

Генеалогічне

Вивчає нині клас про родовід, родину.

На задній парті сон хапає враз людину.

Підняла вчителька його й питає звично:

- Яке у тебе древо генеалогічне?

Стоїть, зітхає, морщить лоба той даремно.

А збоку шепче хтось: - Кажи, що дуб, напевно.

27.07.2021



Тернопіль, 

Публікації: Віктор Насипаний

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 28.07.2021 14:18  © ... => Каранда Галина 

О, соняшник - то дуже класно! 

 28.07.2021 14:17  © ... => Анатолій Костенюк 

Тут з Вами важко не погодитись. У кожного свої асоціації... Добре є! 

 28.07.2021 12:43  Анатолій Костенюк => Каранда Галина 

Асоціюю себе з такими словами:

А щоки наші – не для сліз,

а плечі в нас – тверді, як граби

і ти і я, ще ті нахаби,

поговори зі мною, ліс!)))

 28.07.2021 12:12  Каранда Галина => © 

Ну да.... в ширину((((

 28.07.2021 12:08  Каранда Галина => Анатолій Костенюк 

 саме так!))) За якимось там календарем я соняшник!) Не пам`ятаю, за яким саме).


Чи ви про тюльпан? Я їх люблю)

 28.07.2021 11:55  Анатолій Костенюк => Каранда Галина 

Ви - квітка!))

 28.07.2021 11:48  © ... => Анатолій Костенюк 

Може й так. Дякую! 

 28.07.2021 11:47  © ... => Каранда Галина 

Чому ж. Ми ж ростем іще))) 

 28.07.2021 11:45  Каранда Галина => Анатолій Костенюк 

)))) а зараз ми пеньки?)))) 

 28.07.2021 11:37  Анатолій Костенюк => © 

Розумно й смішно всеж таки:
дітьми ми всі були - дубки...)))