30.07.2021 10:25
для всіх
116
    
  3 | 3  
 © Світлана Холодна

Про війну

Про війну

Мене просили:трошки менше б провійну- 

Поглянь но сонячно і тепло 

Ти ж дівчинка, тобі ж бо личить про весну 

А ти про біль і як нестерпно...  

Мене просили:ти весела будь- 

Сама живи кохай радій і смійся,  

І нам не згадуй, бубубубубу 

Переключись вже!  

Мене просили, слухала я вас 

Кивала, посміхалася і вкотре 

Ховала свій болючий скарб 

У закутках душі пожовклих.  

Ви дивувалися мені 

Чому, яка така потреба 

Так спопеляти радості собі.. і нам?  

Нетреба 

Я слухала, кивала... позатим 

Душа моя не вміє та й не хоче 

Вона бурлить, вона в краю війни 

Пульсує, плаче й кровоточить... 



03.07.2021

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.08.2021 18:28  © ... => Каранда Галина 

Так, не доводиться. Пишуться самі, приходять і як хоч, а от він такий є) хоча я і люблю їх саме такими. Дякую за відгук та розуміння!

 31.07.2021 06:04  Каранда Галина => © 

Ми якось звиклися з війною, наче вона далеко і десь не з нами. 7 років - не жарти. Хтось за цей час народився і вже пішов до школи. Тому думать про війну ніхто особливо не хоче. Неможливо жити в постійному стані стресу. Крім тих, кого вона сама змушує. Значить, вас змушує.
Дракон, що поселився на околиці міста, буде продовжувати прожирати наших найкращих дітей, доки не з`явиться якийсь Микита Кожем`яка і не повідрубує йому голови.
А щодо тих, хто совітує: "про те пиши, про це не пиши" - вони ж не знають, що вірші пишутьчя самі, і автору вибирати особливо не доводиться).

 30.07.2021 10:47  © ... => Анатолій Костенюк 

Дякую! Героям Слава!

 30.07.2021 10:31  Анатолій Костенюк => © 

Відверто. Щиро. Майстерно. Браво і Слава Україні!