Ми якось звиклися з війною, наче вона далеко і десь не з нами. 7 років - не жарти. Хтось за цей час народився і вже пішов до школи. Тому думать про війну ніхто особливо не хоче. Неможливо жити в постійному стані стресу. Крім тих, кого вона сама змушує. Значить, вас змушує. Дракон, що поселився на околиці міста, буде продовжувати прожирати наших найкращих дітей, доки не з`явиться якийсь Микита Кожем`яка і не повідрубує йому голови. А щодо тих, хто совітує: "про те пиши, про це не пиши" - вони ж не знають, що вірші пишутьчя самі, і автору вибирати особливо не доводиться).
