Я вірю...
з рубрики / циклу «Війна»
А я Вірю- ти будеш жити!
А я знаю- повернешся скоро.
Нам ще стільки треба зробити,
лише б сил пережити морок…
...Нам разОм стрічати світанки,
і ще стільки не прожитих днів...
Ти ж бо маєш доньку вінчати …
я тобі обіцяла синів!
Ще удвох сивиною укритими,
внуків бавити, в гості чекати…
Ми життя відкладали "на потім"…
якби ж тоді знали... якби тоді знати...
Відчуваєш? Серденько зжалось,
я тепер не живу, не сміюся,
Мені тільки молитись зосталось,
щохвилини за тебе молюся.
Як же скучила за тобою,
за тихим теплом очей,
серце моє німіє від болю,
я не спала жодну з ночей…
Так далеко від тебе зараз,
та ти знай- завжди поруч я.
Лише тіло моє тут зосталось,
біля тебе ж Душа моя.
То ж благаю, живим зостанься,
я благаю, почуй мене,
Я чекатиму… повертайся,
ТИ мій світ, ТИ життя моє…
.gif "{#}")
