30.07.2021 10:50
for all
87 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Анатолій Костенюк

Мова думки

Мова думки

Якóсь в набридлому ток-шоу,

по телевізору почув:

один знав українську мову,

російськомовним інший був.


Мені водночас смішно стало

і стало сумно: вже така

землі цієї доля склалась

у непростих її віках.


Тож тему змушений підняти

про мову: у житті, хоч раз,

через одного, обирати

звук думки наступає час.


Згадалася пора ранкова

і дві красиві вчителькѝ:

російська й українська мови

стоять рукою до руки.


Шкільна лінійка, клас четвертий

повчальні слухає слова...

Одній, вже сталося померти,

а українська – ще жива…


Старенька зараз, наша «кера»,

тоді – наш класний керівник,

змогла – і в час СРСР-а

в нас України дух проник.


Вже потім нас навчали «чтокать»

газети, армія, наук

підручники: їх суть «глибока»

була російською на звук.


Російська мова – пречудова,

але бійцеві на війні

з дитинства знана колискова

пасе мурахи на спині.


Мов код ідентифікаційний,

звук думки кожного із нас:

когось він кличе до Росії,

а нам – за Україну час!

Публікації: Анатолій Костенюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 01.08.2021 07:32  © ... => Душа 

Згідний і поважаю! 

 01.08.2021 02:23  Душа => © 

"C кожною новою мовою Ви проживаєте нове життя. Якщо Ви знаєте лише одну мову, Ви живете лише один раз". (чеське прислів`я) Безумовно, знання мов-це Велика Благодать!..

 І якими б мовами людина не володіла, важливо-ким вона себе почуває в душі... В українця-українська Душа... Згодна з Вами, рідна мова - це культура, історія, це пам`ять, яку потрібно зберігати, плекати, передавати нащадкам!!! А якщо, наприклад, людина виросла за кордоном, то її бажання вивчити рідну мову, безумовно, гідно поваги!..

З пошаною!!!

 31.07.2021 05:23  © ... => Борис Костинський 

Героям Слава! 

 31.07.2021 04:40  Борис Кост... => © 

Згоден, думки чітко говорять про людину. Найголовніше - думки. А вже за ними - слова. А тоді - дії. А те, на якій мові ми думаємо, цілком залежить від середовища, де ми живемо. Буває, що мати говорила до дитини на одній мові, а далі спрацювало середовище: школа, ВУЗ, робота. Якщо там вважалося, що українська - мова рагулів, то ось ми і маємо, що половина населення України вживає російську. І їхні діти, котрі в школі вже не вчили "мову Пушкіна", теж спілкуються російською, хоча писати нею не вміють. Середовище! Все залежить від нього. Знаю купу українських дітей в США, котрі розуміють українську, але не вміють говорити, бо середовище говорить суто англійською, а батьки, хоч і з України, але пристосувались і кажуть навіть в сім`ї: "клінувати", "заіншурувати", "гарбіч", "слайсувати", "у бейсменті", "тракіст", "гірлфрендша" і таке інше. Коротше кажучи, слава Україні! :-)))

 30.07.2021 13:14  © ... => Борис Костинський 

Я про мову думки. На якій мові ми думаємо, та мова нам рідна, той ми народ. Це важливо. А мов потрібно знати якомога більше.  Згідний з Вами.)))

 30.07.2021 12:40  Борис Кост... => © 

Все вірно, пане Анатолію! Поляки говорять польською, угорці -угорською і так далі. Але! Знання інших мов - перевага. Всі скандинави чудово володіють англійською. У Празі в аеропорту я балакав з усіма англійською. В Карлових Варах усі говорять російською. Навіть в Пунта Кані(Домініканська Республіка) негр, що торгував всіляким дріб`язком, сказав мені російською: "Братан, купі, ага?" :-))) Так що, треба, аби люди володіли багатьма мовами. Але! Починати потрібно з рідної, котрою в Україні володіють сяк-так(окрім Галичини). Скажімо, на моїй Чернігівщині літературною українського говорять лише викладачі української мови. Інші: або парускі, або на суржику. І це - ганьба!