Гафіз Ширазі
газель
Зустрінеш часто підлість в нашому житті,
а честь та вірність – зникли десь чесноти ті.
Талант стоїть і просить подаяння,
пусту долоню тягнучи в надійності.
У злиднях і, не дивно вже, по звичці –
учений муж знаходиться у бідності.
Зате профан при владі процвітає:
його ти не чіпай без необхідності.
І якщо хтось напише вірш подібний,
як дзвін струмка в його ранковій свіжості,
такий поет, як Санаї, майстерний,
шкоринки не заробить в безнадійності.
Шепоче розум: «Світ несправедливий
покинь, стерпи образу у покірності.
Свій плач перетвори на спів сопілки,
аскетом обернися у терпимості».
Моя порада: «Впав – почни спочатку!»
Гафізе, поклянися словом вірності.
* Гафіз (Хафіз, Гафез, Гафіз Ш(и/і)разький; літературный псевдонім Могаммеда Шамседдіна або Шамс ад-діна Мугаммада; (асі 1320–1390 Шіраз, Перзія) перзькый лірічный поет.
