30.07.2021 19:48
for all
22 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Ольга Шнуренко

Я тебе відпускаю

Пожежу в серці так нелегко загасити,  

Ще важче відшукати підлих паліїв,  

Скажи, ну як нам без кохання далі жити,  

Коли немає більш між нами почуттів? 

Коли вже лопнуло моє довготерпіння,  

Коли живе у серці лише біль та сум,  

Коли не гріє слів твоїх ясне проміння,  

В душі замовкла скрипка - їй бракує струн… 

Прошу, залиш мене у спокої безлюддя,  

Іди туди, де квітне почуттів розмай,  

Даруй тій іншій дивні чари словоблуддя,  

Можливо, з нею буде в тебе справжній Рай… 

Душевний спокій – все, про що я нині мрію,  

Ніяких буреломів та емоцій шквал,  

На самоті щаслива бути знов зумію,  

А ти поповниш мій сумний меморіал… 

Тебе в політ я добровільно відпускаю,  

Лети, як вільна пташка, в почуттів Едем,  

За зламане життя тобі не дорікаю,  

І хай тебе твій новий ангел береже… 


#Ольга_Шнуренко 



м. Київ, 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 24.08.2021 09:20  © ... => Тетяна Чорновіл 

Особливо треба відпускати тих, хто нас руйнує... Якщо хтось іде від нас, то він не наша людина... 

 20.08.2021 06:35  Тетяна Чорновіл => © 

Іноді рішення відпустити може принести в душу спокій і гармонію.
"Пожежу в серці так нелегко загасити,
Ще важче відшукати підлих паліїв" - мудрі слова, актуальні для будь-якого часу, на жаль.