03.08.2011 19:14

-

284

2 | 2

 © Оля Стасюк

Вічне слово

з рубрики / циклу «Трикутник пера, аркуша і музи»

Якщо ми зайві – можемо піти, 

Як непотрібні – можемо злетіти. 

Та не топчіть усі наші стежки, 

Не треба по ним просто так ходити. 

По ним підуть поети і співці 

Яких так само ви словесно вбили. 

Вас не спіймають, звісно, на слівці, 

А ми… Ми землю слізно оросили. 

Нас безневинно кинули в вогонь 

Душевних мук, і гніву, й покарання, 

Та наш девіз: «Боронь, боронь, боронь 

Слова, надію,ніжність і кохання!» 

Ви нас словесно вб’єте назавжди, 

А ми весь світ врятуємо словами. 

Але навіщо топчете ліси, 

Що посадили ми усі сльозами? 

Але ми встали й знову ідемо, 

Спираючись на посох думки й слова. 

Можливо, ми колись і помремо, 

Та вічне слово не вб’єте ніколи!