09.09.2021 07:15
for all
14 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Їжакова юшка

Їжакова юшка

Лисиця в лісі з голоду никала, 

Не мала зранку в роті ріски й досі.

Тож, чим би поживитися, шукала, 

І їжака зустріла при дорозі.


Сказав їжак, що саме яблук-дичок

Надумав прутом з гілки назбивати:

– Приходь до мене в гості, я з лисичок

Сьогодні буду юшку готувати.


Лисиця аж отерпла з переляку, 

Вже накивати п’ятами хотіла, 

Та все ж зібрала в голосок відвагу.

– З скількох лисичок? – ледь прошепотіла.


Розфиркався їжак, надувши щоки:

– Лисичок я ніколи не минаю, 

Одна он на голках у мене поки, 

Та ще зберу – грибні містечка знаю.


Лисиці зразу відлягло від серця, 

Коли нарешті подумки збагнула, 

Що гриб рудий на її ймення зветься.

– Прийду на юшку! – їжаку гукнула.


Ох, юшка вийшла добра, смаковита!

Та ще й узвар із дичок – запивати.

Радів їжак, бо коли гостя сита, 

Господарю не варто сумувати.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 13.10.2021 08:13  © ... => Ольга Шнуренко 

Дякую Вам!!! Думаю, дітворі доброта ніколи не буде зайвою. Деякі навіть дуже обділені нею (( А на цій картинці тема вірша явно підказується у схожості імен лісового гриба і рудої хитрюги - ЛИСИЧКА)) 

 13.09.2021 11:01  Ольга Шнуренко => © 

Сиджу, читаю, усміхаюся... Так багато доброти у ваших дитячих віршиках! 

 09.09.2021 11:13  leoniddebelyy => © 

Вишукано!