16.09.2021 14:11
for all
16 views
    
rating 4 | 3 usr.
 © Ем Скитаній

Відчай з невірності...

Відчай з невірності...

перепетії кохання з минулого

чомусь пригадалися молоді часи...певне, тому що сонце яскраве, а холодно...осінь...


привівся врешті до неслави, 

у цілковитий, повний крах...

байдужий всім...і ти не в справі, 

що вже давно не при ділах.


адже тепер в суспільній стайні, 

в житті далеко не орел, 

а з найостанніших останній

гріхів відпущення козел.


кохана класні тобі роги

лишила...з усміхом пішла.

і на узбіччі, край дороги

п"єш оковиту із горла.


- ...візьму тесак! заріжу падлу!... -

в мізку, крутилось у думках.

але безсило руки впали, 

зненависть сяяла в очах.


ніхто, ніщо і ні до чого -

зронив невмисно пляшку ти.

і попетляв мов девон в рогах

у самий темінь темноти.


а там у сон сховались миті

падіння твого і ганьби.

...і цілі вівці, вовки ситі

в цей час розгуби і журби.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.09.2021 15:05  Микола Коржик. => © 

А мені сподобалось. 

 18.09.2021 14:30  © ... => Микола Коржик. 

щиро дякую!...але (як бачу з оцінки) прийшлося не всім...іще раз - дякую, Миколо, за увагу до моїх віршиків! 

 17.09.2021 17:34  Микола Коржик. => © 

Життєва ситуація. Сподобалося.