23.09.2021 16:30
18+
13 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Калі Юга

Без назви

Ми зіткнулись раптово. Як завжди - в найбільш недоречний час. 

Посміялись, помірялись пройденим та трофейним,  

І поїхали слухати клятий забутий джаз,  

Попиваючи пам`ять із глиняних чашок з міцним глінтвейном. 

 

Поки ти на порозі кімнатному заціпенів і вкляк,  

Сценарист цього сиквелу пише в мене наживо 

Невагому казковую пері, танцюючу на граблях 

Карколомнії па руйнівного тандава Шиви. 

 

І коли ти ітимеш з моєї гримерки геть 

Цим похмурим і сірим, холодним і тьмяним ранком,  

Я укотре відзначу оце-вже-напевне-останню-смерть 

Спільним фото, вкарбованним в чорну рамку. 



29.11.2020

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 24.09.2021 12:39  Іван Марний => © 

Прибрати? Чому? Хай буде! 

 24.09.2021 12:26  © ... => Іван Марний 

Ой-йой, варто прибрати фото...

 24.09.2021 12:25  © ... => Каранда Галина 

Дякую, Галино.

Проте з моїми інверсіями і повним нерозумінням на початку роботи, що буде в результаті, це таки звичайне графоманство.

 24.09.2021 10:24  Іван Марний => © 

Зачепив ваш вірш. Хоч взагалі то я байдужий до поезії. Зазирнув лише тому що побачив фото чарівної дівчини. Але щось відгукнулось в середині. Той Сценарист пише наживо, це точно. Дякую. 

 23.09.2021 18:33  Каранда Галина => © 

Відразу видно сильного автора... вітаю тут.