Метелики
Метелики лезами крилець ріжуть,
Шматуючи на тісьму.
Диявол тебе підкладав у їжу,
Упевнений, що візьму.
Хоч й довго ж-бо постувала, пручалась...
Пізнала? - Котись з небес!
Було за прозріння не спать ночами
З тобою. І знову - без.
Метелики лезами крилець крають,
Плануючи втечу геть.
Та влади над серцем не має навіть
Смерть.
01.10.2021