16.10.2021 19:39
для всіх
104
    
  1 | 1  
 © Савчук Віталій Володимирович

Йду...

Йду...

з рубрики / циклу «Крапки і коми...»

 

А я і далі йду своїм шляхом.

минають дні і місяці минають,

лягають почуття бува рядком.

та ще думки, що спокою не знають.

 

хай не щодня співається душі,

і не щодня на небі світить сонце,

нема, нема, - та й родяться вірші,

багряний лист наклеївсь на віконце.

 

вже незабаром прилетять сніги,

накриють землю, принесуть морози.

застигне небо, темне від нудьги,

чекаючи весни метаморфози...

Савчук Віталій Володимирович цікавиться

  • Савчук Віталій ВолодимировичМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.11.2021 07:00  Каранда Галина => © 

Віталію Володимировичу! Вас довго не було, то я й забула Вам показати вірш, на який надихнули Ваші рядочки.
Показую)))

Доля віршів / Вітальний вірш | Каранда Галина

 17.10.2021 17:58  Каранда Галина => © 

"нема, нема, - та й родяться вірші,"

Так. Саме так. Нема, нема, - та й родяться. Краще й не скажеш. Близьке.