Закружляла осінь падолистом

з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»

Закружляла осінь жовтим листом,

А червоним всіх цілує міцно,

Одягла калину у намисто,

І пішла хутчіш гуляти містом…

Заплела довкілля павутинням,

Лоскотала прохолодним вітром,

Усміхнулася блідим промінням,

Попрощалась зі спекотним літом…

Небо закошлатили хмарини,

Засіріла голубінь безмежна,

Сонце спочиває на перині,

Обіймає землю обережно…

Вздовж доріг вже спіє горобина,

І лежать оголені горіхи -

Все збирають люди у торбину,

Щоб усім була узимку втіха…

Майорять на клумбах різні квіти,

Хризантеми, айстри і гербери,

Ніби згадка про минуле літо,

Зеленіють лісопарки й сквери…

Час від часу вередує осінь,

Хмуриться, під ніс собі буркоче,

В небі плаче сіроока просинь,

По землі струмочками дзюркоче…

Різна осінь у селі і в місті,

У селян - багата й урожайна,

Але всюди не сидить на місці

Дивовижна, гарна й сонцесяйна!

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,