22.11.2021 14:01
for all
15 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Двірний Сергій

Арфа

мільярди струн на арфі твого тіла

натягнуті від голови до п’ят

звучать акордами чуттів щомиті

являючи тремоло емоційний стан…


радість, смуток, збудження, байдужість

сором, заздрість, задоволення чи страх

лунають з тебе вільно й безугавно

та ти всього лиш звичайнісінький слухач…


хто ж у тобі перебирає струни?

то ніжно ценькне, то вдарить що є сил

пробіжиться по всіх разом одним рухом

то ущипне якусь й вслухається у трем…


з якої книги нот читає твої стани?

чи мо’ імпровізує просто для душі?

та хай би як, а вибору не маєш

тож слухаєш все те, що він тобі наплів…


зажура, біль, хвороби, горе, розпач –

не тільки радість з арфи ллється в кров

діапазон звучання – розкіш інструмента

відтак, смакуй, якщо, звичайно, меломан…


плач, коли журба полине з арфи стиха

смійся і танцюй як вріжуть гопака

головне, не ображайся на музи́ку

не він причина сплеску внутрішніх страждань…


страждання – перекрикування арфи

недорозвинений музичний смак

коли яро вимагають від музи́ки

щоб повсякчасно гралося лиш гоп-ца-ца…


не закривай, дратуючись чуттями, вуха

прийми репертуар як ексклюзивний дар

навіть в грізній какофонії вмирання

отримай свій останній меломанський кайф…

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись