Пустота
Стерла емоції в порох, нарешті свята прохолода
Коли довго чекаєш повідомлень, оживає пустота
Ламає, болить, лихоманить, виходять усі нечистоти
Немов після вибуху усе помирає, і радощі й турботи
Тиша... Спокій... Попіл... Сліди зникають під снігом
І лишаться лише тіні, які згадаю з усміхом...