02.02.2022 05:37
© Тетяна Чорновіл
Під невгамовну пісню цвіркуна
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Брела зима дібровами, ярками,
Студила холодами навсібіч,
В норі проснулась миша з дрижаками,
Заповзялася протопити піч –
До ладу з літа запаслася хмизом.
Суха травиця зразу розгорілась –
Тепер дровця грубіші класти час.
Швиденько миша від огню зігрілась,
І по норі теплом війнуло враз,
Не чувся холод ні з щілин, ні низом.
У теплому підземному затишші.
Десь по кутках розбіглись дрижаки.
Вкладатись спати знову можна миші
В кубельце чи під грубку залюбки
В зимову пору вечора чи ночі.
Ще й перед сном казки читати стала,
Усмак гризнувши жменьки дві зерна.
Та як про Пана Коцького листала,
Під невгамовну пісню цвіркуна
Стулилися самі собою очі.