09.03.2022 20:31
18+
72 views
    
rating - | no usr.
 © Нокс

Про чутливість

Про чутливість Присвячується О.

Завжди стривожені очі блакитні,

Пронизують зверхнім поглядом лиця

Вона не знає, що таке злидні,

Її мати творила ідеал,

а на голові залишала з сіна копицю.

Колись ці очі боялися туші,

Боялися тіні, обожнювали суші.

Сьогодні розмаїття кольорів

цю блакить прикрашає,

Вії стали чорними,

Зінниця душі вириває.

Ніжність виросла разом з тобою,

Щирість загубилась десь серед забою

Твого спокою і до себе любові.

Твої вірші про Париж,

про кохання, про зраду

Писані душею, я відчуваю.

Часом сумую за часами,

коли раділа твоїй посмішці

Із неідеальними зубами.

Але дитинство минуло,

минуле загуло,

Почало пахнути грошима

і ти забула, яке на смак воно,

Здорове і щире спілкування,

за яким сумую я.

І серцем усе наче відпустила,

А душею все ще н**уя.



16.02.22

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись