01.04.2022 07:36
for all
35 views
    
rating - | no usr.
 © Анатолій Костенюк

Побратими

Побратими

балада

Ми на храмових сходах стояли,

в лабіринті забутих епох,

ми стояли, було нас замало:

ворогів ми ділили на двох.

Хоч нам втеча була за образу,

але й смерть ні до чого була,

та промовив друг – «Доки нас разом

ще ніхто не здолав.»

Стань до спини́, пліч-пліч стань,

від нас нема де правди діти:

плачу я кровю свіжих ран

за те, щоб другу далі жити.


На донжоні розбитого замку

в лабіринті інтриг та ідей

ми стояли і нам було жалко,

що не вивести навіть дітей.

Та промовив мій друг – «Веселіше!

Нам ще долею разом іти,

ставши поряд, ми вдвічі сильніші –

нас не перемогти.»

Сьогодні черга не моя,

допоки близький друг зі мною – 

з ним за спиною справлюсь я

з чортами, Богом та судьбою.


За опаленим пеклом блокпостом,

в лабіринті окопних ходів

ми стояли, було нам не просто,

відступати ніхто не хотів.

І промовив друг – «Доки є кулі,

не посмій залишити собі –

нумо, браття, ви що там, поснули?

Разом! Вперед! У бій!»

Стань до спини, пліч-пліч стань,

одної матері ми діти,

звелися разом без вагань,

щоб Україну захистити.


На асфальтах зруйнованих вулиць,

в лабіринті задимлених міст

стоїмо ми, ми знов повернулись,

з нами честь, сила духу та хист.

Нині, наче з минулого поклик,

стали не зі своєї вини,

стали поряд, зійшлися пліч-о-пліч,

спи́ною до спини́.

Проти обману марноти,

нехай над нами ворон кружить,

ми завжди поряд, я і ти,

спино́ю до спини, мій друже.

Публікації: Анатолій Костенюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 01.04.2022 07:55  КАЛЛИСТРАТ => © 

Дуже добре! Дякую!