зайшла по календарю. в цей день я опублікувала перший вірш тут. тоді мені було ще страшно коментувати... ми - теж їжачки... та нас ще поки-що прибирають з дороги...( а двозначний коментар вийшов!) сила... :)))))
Взагалі то в задумці були ще котики з собачками, але пожертвував ними заради ритму. а взагалі з життя. по командіровкам як їздив то надивився на жертви сталевих коней. Найгірше те що їх не прибирають з дороги, байдужо вкатуючи в асфальт
А вірш дуже гарний... Ой, набридлі вже ці звичайні фрази... Їжачок у кожному із нас, Стогне на важкій життя дорозі. Хто подасть маленьку допомогу? Точно вже не доля й її час. Вірш красивий. Все, неначе в казці, Тільки - як в житті - з лихим кінцем. Так їм! Позривати усі маски! Їжачок, тримайся молодцем! Попри непоганий зовсім вид, Здрастуй, пішохідний перехід!
19.08.2011 13:09 Автор Невідомий
Дороги, шляхи... Мені завжди було боляче озиратись на життя, і своє й чуже.