Москаль "визволитель"
Москаль їхав в Україну -
Із самицею прощався,
Вона трішки затужила,
Він їй щиро обіцявся:
"Прощай, милая, я еду
В Украину воевать,
Буду там громить Бандеру,
И нацистов убивать!
С Украины, дорогая,
Привезу белый алмаз -
Заберу из туалета
Украинский унитаз!
Заживем мы наконец-то,
Когда блендер отвоюю,
Дам свободу я кастрюлям,
Кофеварку конфискую...
Для тебя пришлю по почте
Я стиральную машину!
Правда, нет водопровода, -
Ничего, - нальём с кувшина!
А ещё, моя родная,
Прихвачу себе часы,
Ну и радуйся! Ведь скоро,
Мы оденемся в трусы!"
Так москаль той вихвалявся,
Їхав, щоби збагатитись:
Гріб, що міг, тягнув мішками,
Вже й не знав, за що вхопитись!
Завантажив БТРа,
СМСочку послав:
Жди меня, моя Венера!
Столько тут навоевал!"
Але раптом, до Кобзона,
На концерт квиток йому,
Безкоштовно і миттєво,
Дали наші ЗСУ!
А мораль така у байки:
Сиди вдома, в тім що є,
За труси життя віддати,
То "призвание" твоЄ?!
