Москаль "визволитель"

Москаль їхав в Україну -

Із самицею прощався,

Вона трішки затужила,

Він їй щиро обіцявся:

"Прощай, милая, я еду

В Украину воевать,

Буду там громить Бандеру,

И нацистов убивать!

С Украины, дорогая,

Привезу белый алмаз -

Заберу из туалета

Украинский унитаз!

Заживем мы наконец-то,

Когда блендер отвоюю,

Дам свободу я кастрюлям,

Кофеварку конфискую...

Для тебя пришлю по почте

Я стиральную машину!

Правда, нет водопровода, -

Ничего, - нальём с кувшина!

А ещё, моя родная,

Прихвачу себе часы,

Ну и радуйся! Ведь скоро,

Мы оденемся в трусы!"

Так москаль той вихвалявся,

Їхав, щоби збагатитись:

Гріб, що міг, тягнув мішками,

Вже й не знав, за що вхопитись!

Завантажив БТРа,

СМСочку послав:

Жди меня, моя Венера!

Столько тут навоевал!"

Але раптом, до Кобзона,

На концерт квиток йому,

Безкоштовно і миттєво,

Дали наші ЗСУ!

А мораль така у байки:

Сиди вдома, в тім що є,

За труси життя віддати,

То "призвание" твоЄ?!